1. Закони відбивання світла
У разі відсутності джерела світла неможливо нічого побачити. Якщо ж джерело світла є, ми бачимо не тільки саме джерело, а й предмети, які відбивають світло, що йде від джерела.
Для встановлення законів відбивання світла скористаємося оптичною шайбою.
СО – падаючий промінь (напрямок пучка світла, який падає)
ОК – відбитий промінь (напрямок відбитого пучка світла)
ОВ – перпендикуляр до поверхні дзеркала, проведений із точки падіння О
Кут α – кут падіння (утворений падаючим променем і перпендикуляром)
Кут β – кут відбивання (утворений відбитим променем і перпендикуляром)
Вимірявши кути α і β, можна переконатися, що вони є рівними. Якщо пересувати джерело світла краєм диска, кут падіння світлового пучка змінюватиметься і відповідно змінюватиметься кут відбивання, причому щоразу кути падіння і відбивання світла будуть рівними.
Закони відбивання світла:
1. Промінь падаючий, промінь відбитий і перпендикуляр до поверхні відбивання, проведений із точки падіння променя, лежать в одній площині.
2. Кут відбивання дорівнює куту падіння: α = β
Проблемне питання
• Що відбудеться якщо падаючий промінь спрямувати шляхом відбитого?
Оборотність світлових променів:
Якщо падаючий промінь спрямувати шляхом відбитого, то відбитий промінь піде шляхом падаючого.
2. Зображення в плоскому дзеркалі
Проблемне питання
• Що ми бачимо кожного разу коли підходимо до дзеркала?
Розглянемо, як утворюється зображення в плоскому дзеркалі (рис. а).
S – джерело світла
SA, SB, SC – падаючі промені
AA1, BB1, CC1 – відбиті промені
Якщо продовжити відбиті промені в протилежному напрямку (за дзеркало), усі вони перетнуться в точці S1.
Точка S1 – уявне зображення точки S.
Плоске дзеркало завжди дає уявне зображення.
З’ясуємо, як розташовані предмет і його зображення відносно дзеркала (рис. б)
Розглянемо промінь SС.
∆ SOC = ∆ S1OC (CO спільна, ∠α = ∠β) => SO = S1O
S та S1 є симетричним відносно поверхні плоского дзеркала.
Предмет і його зображення симетричні відносно поверхні плоского дзеркала.
Проведемо дослід
Розмістимо вертикально шматок плоского скла, яке виконуватиме роль дзеркала. Оскільки скло прозоре, ми бачимо предмети, що знаходяться за ним. Візьмемо дві свічки, запалимо одну з них і поставимо цю свічку перед склом. Як у дзеркалі, ми побачимо у склі зображення свічки, що горить. Другу свічку розмістимо з другого боку скла так, щоб здавалося, що вона також горить і, таким чином, сумістимо другу свічку із зображенням першої. Виміряємо відстань між склом і кожною зі свічок. Виявляється, що ці відстані однакові.
Предмет і його зображення симетричні відносно поверхні плоского дзеркала.
Це означає, що зображення предмета:
1) розташоване на тій самій відстані від поверхні дзеркала, що й предмет (SO = S1O);
2) дорівнює за розміром самому предмету;
3) пряма, яка сполучає точку на предметі з відповідною їй точкою на зображенні, є перпендикулярною до поверхні дзеркала.
3. Дзеркальне і розсіяне відбивання світла
Залежно від якості поверхні розрізняють дзеркальне та розсіяне (дифузне) відбиття.
Дзеркальне відбивання світла – це відбивання світла від гладенької поверхні
Розсіяне (дифузне) відбивання світла – це відбивання світла від нерівної, шорсткої поверхні
Проблемне питання
• Чи існує ще якесь фізичне явище, окрім відбивання світла, що впливає на можливість бачити предмети?
Так, існує це поглинання світла. Адже світло не тільки відбивається від фізичних тіл, але й поглинається ними. Найкращі відбивачі світла – дзеркала: вони можуть відбивати до 90 % падаючого світла. Добрими відбивачами світла є тіла білого кольору, а от чорна поверхня поглинає практично все світло, що падає на неї.
Немає коментарів:
Дописати коментар